Як відданому залишатися твердим у часи війни?

Війна — це випробування не лише для тіла, але й для духу. Вона приносить біль, страх, втрати та розгубленість. Але для відданого ці виклики стають нагодою поглибити зв’язок із Крішною і пригадати вічні істини, які не підлягають змінам часу.

У Бгаґавад-ґіті Господь Крішна говорить Арджуні, який стоїть на полі бою в сумніві:

«Будь твердим у своєму обов’язку й не прив’язуйся до результату.»
— Бгаґавад-ґіта 2.47

Це — ключ: зосередитися на служінні, не на страху. Війна — це поле, на якому ми маємо або впасти у забуття, або вирости в свідомості Бога.

Відданий лишається твердим, коли:

Щодня повторює святі імена, хай навіть у шепоті, на передовій чи в укритті.

Приймає обставини як волю Крішни, не як кару, а як ліки.

Думає не лише про себе, а молиться за інших — це робить серце сильним.

Приймає смерть не як кінець, а як можливість з новою рішучістю служити Крішні у наступному житті.

Навіть якщо тіло хитається, розум болить, серце тремтить — ім’я Крішни може бути як якір.
Повторюй:

«Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе,
Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе»

Цей звук — твоя броня, твій компас і твій шлях додому.